«Мисляча машина»: як штучний інтелект змінює роботу професійного персоналу у вишах

Що цікаво про AI та університетську професійну працю

Не так давно мій робочий процес кардинально змінився, коли мій навчальний заклад налагодив співпрацю з Anthropic, і я отримав доступ до платформи Claude Cowork. Саме в цей період я читав книгу The Thinking Machine: Jensen Huang, Nvidia, and the World’s Most Coveted Microchip автора Стівена Вітта, яка допомогла мені краще зрозуміти контекст змін.

Книга не розповідає напряму про вплив AI на освіту, хоча й згадує, що вихід ChatGPT 30 листопада 2022 року докорінно змінив ставлення студентів до домашніх завдань. Зокрема, вони усвідомили, що можуть використати цей інструмент для написання есе, і традиційна форма домашки фактично стала застарілою. Проте книжка радше дає поштовх до роздумів про майбутнє праці професійного персоналу у вищій освіті.

Як AI змінює професійну діяльність вишів

До речі, тут мова саме про людей, які працюють «за лаштунками» навчального процесу – тих, хто не викладає, а займається різноманітними адміністративними та підтримуючими функціями. Саме їх робота, за моїм досвідом із Claude Cowork, вже зазнає радикальних трансформацій. Адже AI тепер став не тільки помічником, але й основним інструментом для опрацювання інформації. Документи, презентації, таблиці – усе це тепер створюється в тісній співпраці зі штучним інтелектом.

Завдяки AI легше відкривати, аналізувати та синтезувати інформацію, що суттєво підвищує цінність роботи «професійних академічних працівників». До речі, як з’ясувалося, коли починаєш користуватися AI у такій роботі, хочеться все більше і більше. І вже не проблема застосувати інструменти – радше виникають обмеження через технічні ліміти, наприклад, максимальну кількість запитів за тиждень. У мене навіть з'явився жарт – друг з IT сказав, що маленьке містечко в Північній Кароліні скоро недостачатиме води, бо її відводять для охолодження серверів Anthropic саме для моїх потреб.

Ключову роль відіграє технологічна база NVIDIA

Що тут ще цікаво, так це те, що вся ця революція була б неможливою без GPU-чипів компанії NVIDIA. Спочатку ці чипи використовували для потужних ігрових комп’ютерів і вузьких дослідних завдань. Проте тепер, коли OpenAI та інші компанії почали тренувати глибокі навчальні моделі, ці чипи стали просто незамінними для центрів обробки даних. Автор книги The Thinking Machine, Стівен Вітт, досліджує, чому генеральний директор NVIDIA Дженсен Хуанг зовсім не боїться негативних наслідків AI, на відміну від таких науковців, як Джоффрі Хінтон, що отримав Нобелівську премію.

Загалом, Вітт — чудовий письменник, і я мушу сказати, що його попередня книга How Music Got Free суттєво змінила моє уявлення про музику й цифрову революцію. Утім, читання The Thinking Machine не змінило моє ставлення до AI — саме активне використання AI у роботі дало поштовх новим ідеям, а книга допомогла збагнути, на чому ґрунтується ця технологічна революція.

Тож, якщо працівники вищої освіти зацікавляться цією книгою, не виключено, що вони почнуть замислюватись, які з їхніх обов’язків AI може не тільки доповнити, а й повністю замінити. Питання навіть виникне: як обґрунтувати потребу у новому працівнику, якщо штучний інтелект здатен впоратися із завданнями краще та швидше? Отже, що ви читаєте сьогодні?