Чи не заважатиме надмірна регуляція Європі в гонитві за штучним інтелектом?

Європа на перепутьї: затяжна регуляція чи новий старт?

Якщо хтось скаже, що нинішній шлях Європи веде її до «поступового занепаду», можливо, багато хто прислухається. Саме таке застереження пролунало в нещодавньому звіті Mario Draghi, яке промовчали не всі. Автор, колишній глава Європейського центрального банку і прем’єр-міністр Італії, чітко попереджає: без кардинальних змін ЄС ризикує опинитися в економічній і геополітичній кризі.

Звісно, для багатьох бізнесменів Європи це не стало несподіванкою — вони вже давно зіштовхуються зі складними правилами, нестабільністю економіки і суперзавданнями цифрової епохи. З ключовим питанням: як швидко відреагувати на виклики у ринку, який охоплює понад 44 країни і безліч компаній із столітньою історією?

Гострий виклик конкурентоспроможності

У своїй доповіді Draghi підкреслює декілька факторів, через які Європа поступово втрачає свою господарську силу. По-перше, це так званий «прогалини інновацій», що стрімко розширюється. Зокрема, поки США та Китай роблять кроки вперед у таких сферах, як штучний інтелект та квантові обчислення, найперспективніші стартапи Європи часто шукають кращих можливостей поза її межами, бо фінансування залишається слабким. За дослідженням Amazon Web Services, приблизно 40% європейських стартапів готові переїхати за кордон, щоб розвиватися масштабніше.

Що цікаво, не все так однозначно. Заступниця голови AWS у Європі, Tanuja Randery, каже, що використання штучного інтелекту в Європі вже досягло переломного моменту: понад половина компаній впроваджують ці технології. Але проблема у тому, що багато з них лише експериментують на поверхні, а справжнє глибоке впровадження AI майже не рухається вперед.

Ще одна неприємність — це висока вартість енергії, яка, як відомо, у Європі в 2-3 рази дорожча за американську, а ціни на газ сягають п’ятиразового перевищення. До того ж енергетичні мережі тут дуже розрізнені, з тисячами постачальників у різних країнах, що значно ускладнює збалансований розподіл відновлюваних джерел.

Регулювання проти інновацій: без компромісів?

Найбільш гарячою темою виявляється саме регулювання. Draghi наполягає на спрощенні правил, зокрема, таких як GDPR і AI Act, меншій бюрократії і більш дружньому до інновацій середовищу.

Цю думку підтримує і Erik Ekudden з компанії Ericsson. Він зауважує, що спочатку ЄС прагнув захистити споживачів, проте жорсткі норми часто заважають інноваціям. «Потрібно вести вперед технології, а не надто затягувати з регуляціями, — каже він. — Часто регулюють те, чого ще й не винайшли». Цікаво, що на відповідність цим правилам іде вже близько 42% IT-бюджетів, за даними AWS.

Крім того, Ericsson стурбована великою кількістю локальних операторів у Європі — на відміну від США чи Китаю, де ринок диктують кілька великих гравців. Це ускладнює масштабування та робить тренування штучного інтелекту значно дорожчим і складнішим для багатьох компаній.

Навіть головна економістка KPMG у Великій Британії, Yael Selfin, зауважує ціннісну різницю: якщо для Європи важливі стабільність і якість життя, то в США акцент робиться на прибуток та зростання.

Регуляція як поштовх до інновацій?

Втім, не всі вважають, що правила стримують розвиток. Shail Deep із Experian бачить у них захист, який допомагає компаніям рухатися швидше, бо дає їм чіткість і впевненість. Зокрема, для галузей із високим ризиком, як фінансові послуги, такі регуляції допомагають захистити довіру споживачів, а це, у свою чергу, полегшує впровадження нових технологій.

Вона також приводить приклади, де європейські норми сприяли безпечним інноваціям, наприклад, у відкритому банкінгу та системах «купи зараз — плати потім». Втім, швидкість ухвалення правил іноді є проблемою — часто потрібні роки тривалих узгоджень, перш ніж нові стандарти набудуть сили.

Нові можливості в старій Європі

Але картина для європейського бізнесу не така вже й сумна. Навпаки, безліч компаній із столітньою історією демонструють живучість і спроможність рушити вперед. Ми говоримо про такі гіганти, як Ericsson і Experian, а середній вік брендів Fortune 500 Europe — понад 100 років. Здатність шукати нові шляхи — ось що по-справжньому цінно.

Selfin вважає, що у періоди стрімких змін найбільше виграють ті, хто швидко пристосовується — як до нових технологій, так і до ринків. До речі, навіть фармацевтичний сектор, один із найбільших в Європі, вже вибрав стратегію співпраці з регуляторами, а не обходу правил. Тут працюють нові закони, які з 2026 року допоможуть швидше впроваджувати інновації і краще задовольняти потреби пацієнтів.

Європа як арена для масштабування та партнерств

Одна з очевидних істин — країни Європи, будучи невеликими ринками самі по собі, змушують компанії дивитися далі, за межі континенту. Водночас саме різноманітність створює унікальні можливості для об’єднань і співпраці. Наприклад, Європейська батарейна альянс об’єднує постачальників сировини, виробників ігрових елементів, щоб розвивати конкурентоспроможний ланцюжок створення батарей.

І не менш відомим є приклад Airbus, який об’єднав зусилля 1970 року компаній із Франції, Німеччини, Іспанії та Великої Британії, щоб впоратися із домінуванням американських авіаконструкторів. Сьогодні у них вже вісім моделей, що успішно конкурують із Boeing. Це теж історія про те, як масштаб і партнерство можуть створювати успіх.

Інновації у багатоголосому Європейському просторі

Європейський розподілений ринок часто змушує компанії пропонувати різні рішення для різних країн. Як пояснює Deep, те, що підходить італійським клієнтам, не завжди працює у Іспанії, тому портфель продуктів і сервісів у Європі значно багатший. Саме Італія — одна з найбільш інноваційних країн для Experian, завдяки особливостям впровадження загальноєвропейських стандартів.

До речі, великі бренди, такі як Ikea, давно адаптують свої продукти під локальні потреби — маленькі квартири в Парижі чи Лондоні стали прототипом для меблів, придатних і для тісних осель у Токіо чи Нью-Йорку.

Як зауважують експерти, Європа має не лише знання та навички, але й значний потенціал для інновацій. За словами Randery, сьогодні у країни великий імпульс і маса можливостей — проте важливо діяти негайно. Але чи зможе вона прискоритись, не втративши свого традиційного балансу стабільності? Це відкритий виклик.